- ошалілий
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до ошаліти.2) у знач. прикм. Який утратив здатність контролювати свої дії, вчинки. || Який виражає такий стан.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ошалілий
Смотреть что такое "ошалілий" в других словарях:
ошалілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
ошалілість — лості, ж., розм. Стан за знач. ошалілий 2) … Український тлумачний словник
ошаліло — розм. Присл. до ошалілий 2) … Український тлумачний словник
ошаленілий — а, е, розм., рідко. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до ошаленіти. 2) у знач. прикм. Те саме, що ошалілий 2) … Український тлумачний словник
розгуканий — ошалілий [IV] розбурханий [XIX] Енергічний намісник (гр. Казімір Бадені) захотів показати з себе Вергілійового Нептуна і енергічним «quosegol» в одній хвилі спинити розгукані хвилі еміграції. [XIX] … Толковый украинский словарь
несамовитий — I 1) (який перебуває у стані сильного душевного потрясіння, збудження, не здатний контролювати свої вчинки); шалений, ошалілий, ошаленілий (від збудження, роздратування, гніву тощо); скажений, оскаженілий, осатанілий (від роздратування, гніву… … Словник синонімів української мови
ошалений — а, е, діал. Ошалілий … Український тлумачний словник
